Яка різния між гідроізоляцією та пароізоляцією горища

ПАРОІЗОЛЯЦІЯ ТА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ДАХУ

ВИДИ, ЇХ ВІДМІННОСТІ ТА МОНТАЖ

Кожен, хто вирішує виконати самостійні роботи з гідроізоляції та утеплення горища, стикається з рядом питань, які потребують вирішення. Важливо розібратися, яким чином можна утеплити горище, як запобігти утворенню конденсату і як боротися з ним, а також як правильно встановлювати пароізоляцію. Іноді виникає думка: адже раніше будинки будувалися інакше, дахи покривалися шифером, без будь-якої гідроізоляції та утеплення, і при цьому якось обходилися. Головний момент, який не враховувався, – це втрати тепла, а також необхідність ефективної ізоляції від вологи, оскільки у минулому газ не коштував так дорого і не було гострої потреби в економії. Проте в наш час фінансові аспекти набули більшого значення, і виявилось, що інвестиції в якісне утеплення та гідроізоляцію даху виправдані. Виправданість цих робіт досягається тільки при правильному підході. У цій статті ми розглянемо, яким чином слід проводити роботи і чому саме цей підхід є найбільш ефективним.

ПОКРІВЕЛЬНА ПАРОІЗОЛЯЦІЯ ТА ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ТА НАСЛІДКИ ЇХ ВІДСУТНОСТІ

Гідроізоляція служить для запобігання проникненню вологи і конденсату в крокви, балки і дощату підлогу горища. У разі утеплення горища також необхідно забезпечити захист мінеральної вати і внутрішньої обшивки мансарди (якщо така є). Гідроізоляційний шар розміщується між покрівельним покриттям і внутрішнім простором горища або між покрівельним покриттям і волокнистим утеплювачем.

Важливо не применшувати значення навіть невеликої кількості вологи. За наявності роси дерев’яні конструкції схильні до цвілі та гниття. Постійні краплі конденсату на внутрішній поверхні металевої покрівлі в кінцевому підсумку призводять до корозії, особливо з огляду на невелику товщину металу. У разі відсутності утеплення горища рекомендується розглянути використання підпокрівельної плівки JUTA ANTICONDENSATE. Цей матеріал має унікальні характеристики гідроізоляції, здатний утримувати вологу і запобігати її потраплянню на крокви і внутрішню частину покрівлі.

У разі утепленого горища необхідність гідроізоляції стає ще більш критичною. Попадання вологи в мінеральну вату або мансардну обшивку через мікропротікання призводить до істотної втрати теплоізоляційних властивостей. Волога конденсується на волокнах утеплювача, витісняючи ізоляційне повітря. Подібна ситуація завдає шкоди як горищу, так і всій конструкції.

Розглянемо джерела вологи під дахом. Вони можуть бути двома: зовні та зсередини. Зовнішня волога може проникати через недоліки покрівельного покриття, особливо під час танення снігу. Гідроізоляція повинна запобігати проникненню вологи і направляти її у водостоки. Внутрішня волога виникає внаслідок конденсації при різкій зміні температури між внутрішнім і зовнішнім простором горища. Пароізоляція запобігає проникненню вологого повітря з опалювальних приміщень на горище, запобігаючи таким чином конденсації.

Таким чином, відмінність між функціями пароізоляції та гідроізоляції стає очевидною. Гідроізоляція запобігає проникненню води зовні, а пароізоляція захищає від конденсації вологи зсередини.

Саме правильна циркуляція свіжого повітря допомагає підсушувати поверхню покрівельної гідроізоляції (плівки або мембрани) і підтримувати утеплювач і всі прилеглі конструкції сухими. Тому уважно поставтеся до всіх вимог щодо зазорів і перфорації карнизної підшивки, щоб під покрівлю надходило достатньо повітря.

Рекомендуємо додати цю статтю в закладки, оскільки матеріалу з покрівельної гідроізоляції багато, і, напевно, виникне необхідність повернутися і перевірити ще раз дані.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ТА ПАРОІЗОЛЯЦІЯ – ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ

Повторимо наше обговорення призначення матеріалів. Гідроізоляція запобігає проникненню води в рідкому стані всередину покрівлі та горища. Пароізоляція, своєю чергою, запобігає проникненню теплого і вологого повітря до покрівельних конструкцій на холодному горищі, щоб уникнути конденсації пари з теплого повітря.

Давайте розглянемо, в якому вигляді можна придбати матеріали для паро- і гідроізоляції скатних дахів. Зазвичай їх продають у рулонах завширшки приблизно 1,5 метра і завдовжки 50 метрів, іноді трапляються варіанти завдовжки 30 або 25 метрів.

PAROBARRIER – це непроникна для води і пари плівка. Зазвичай це два шари поліетилену з армованою сіткою між ними. Такий підхід забезпечує більшу міцність порівняно зі звичайним поліетиленом. У магазинах будівельних матеріалів можна знайти Паробар’єр зі щільністю від 75 до 110 г/м2 . Міцність на розрив і розтягнення залежить від щільності. Для будівництва приватних будинків зазвичай достатньо Паробар’єра зі щільністю до 90 г/м2, наприклад, PAROBARRIER H90 від Juta (Чехія). Однак, якщо відстань між кроквами перевищує 0,9 метра, слід обирати більш щільну паробар’єрну плівку, наприклад, PAROBARRIER H110, який відповідає вимогам навіть для промислових об’єктів.

Незважаючи на те, що плівка є практично непроникною, невелика кількість пари все ж може проникнути крізь неї, але що менше, то краще. Зазвичай це становить 0,9-2 г/м2/24 години, що означає, що через 1 квадратний метр плівки пройде не більше ніж 1-2 грами води за добу.

Крім тришарового Паробар’єра, існують кілька спеціалізованих видів:

фольгований PAROBARRIER R110 для саун, здатний витримувати температуру до +120 °C (тоді як звичайна плівка витримує не більше 90 °C) і завдяки шару, що відбиває, зберігає максимальну кількість тепла в інфрачервоному діапазоні;
двошаровий PAROBARRIER N96Si (або аналогічний) для захисту горищ промислових будівель (наприклад, неопалюваних складів) – він має більшу міцність на розрив, ніж стандартна армована плівка, але менш герметичний, його паропроникність становить 2,9 проти 0,9 г/м2/24 год;
спеціальна версія паробар’єра з підвищеною паропроникністю, така як PAROBARRIER VAP, може бути застосована, наприклад, для заміських будинків і дач, де опалення працює лише кілька днів на тиждень. Тут важливо, щоб пар вивітрювався через покрівельну конструкцію, інакше він може сконденсуватися на внутрішньому оздобленні, спричинивши появу цвілі та грибка.

На фотографії нижче представлені зовнішні види пароізоляційних матеріалів: зліва направо – фольгований паробар’єр, класичний паробар’єр і паробар’єр VAP з підвищеною паропроникністю.

2. Гідробар’єр являє собою плівку або мембрану з односторонньою проникністю. Це означає, що гідроізоляція не допускає проникнення води в рідкому стані зовні, але дозволяє парі зсередини виходити. Ці, здавалося б, суперечливі властивості необхідні, щоб навіть у разі потрапляння вологи в глиб утеплювача вона могла випаровуватися.

Одностороння проникність гідроізоляції реалізується двома способами:

Плівка з мікроперфорацією, заснована на ефекті поверхневого натягу. Вода в рідкому стані не може проникнути, тоді як у газоподібному стані може. Гідроізоляційна плівка являє собою доступний і ефективний варіант, який затримує практично всю воду зовні і випускає значну частину пари зсередини. Однак, слід звернути увагу на те, що навіть при використанні такої плівки частина води може проникнути, а процес випаровування відбувається повільніше, ніж хотілося б.
Супердифузійна мембрана з односторонньою проникністю для води і пари затримує 100% води. Гідроізоляцію з мембрани можна наносити навіть під тиском зі шланга, і вода не проникне через покрівельну мембрану. Водночас проникність для пари з внутрішньої сторони гідроізоляції значно вища порівняно з паропроникною плівкою. Термін «супердифузійна» застосовується до матеріалів з паропроникністю ≥ 1000 г/м2/24год. На практиці у гідроізоляції мембранного типу цей показник становить 1200-1600 г/м2/24год.

Розглянемо загальну структуру утепленої покрівлі з гідроізоляцією, а також відмінності з використанням плівки або мембрани для гідроізоляції горища, див. малюнок нижче.

Пароізоляція ретельно покриває утеплювач, захищаючи його від пари, що йде з теплих приміщень. Її важливість полягає в тому, щоб запобігти проникненню пари в утеплювач. Адже за зниження температури пара почне конденсуватися на волокнах утеплювача, створюючи крапельки води, які, своєю чергою, витісняють повітря і сприяють втраті теплоізоляційних властивостей мінеральної вати. Це може призвести до утворення містків промерзання. Тому важливо, щоб паробар’єр був герметичним. Плівку пароізоляції з’єднують між собою двосторонніми стрічками і ретельно проклеюють місця проколів і кріплення до крокв шматочками фольгованого скотчу або спеціальної стрічки.

Однак не варто забувати, що абсолютного захисту не існує, і невелика кількість вологи все ж може проникнути. Але це не страшно, оскільки вона в кінцевому підсумку вивітриться через гідроізоляцію або вентиляційний зазор під гідроізоляційною плівкою.

Гідроізоляція, зі свого боку, закриває утеплювач з боку покрівельного покриття і захищає горище, покрівельні конструкції та утеплювач від протікання. Навіть якщо листи металочерепиці укладені дуже щільно, все одно може статися просочування. Шар гідроізоляції повинен бути здатний утримувати вологу з боку покрівлі в рідкому вигляді і одночасно випускати пар, який проникає через пароізоляцію. На перший погляд властивості покрівельної гідроізоляції можуть здатися суперечливими, проте існують технології, які дають змогу реалізувати ці вимоги.

Гідроізоляційна плівка з мікроперфорацією доступна за ціною, але не затримує всю воду і пропускає невелику кількість пари – близько 40 г/м2/24год. Супердифузійні мембрани мають високу ціну, але затримують всю воду зовні і випускають не менше 1000 г/м2/24год водяної пари.

Через ці відмінності в показниках існує принципова відмінність у монтажі гідроізоляційної плівки і супердифузійної мембрани.

Гідроізоляційну плівку не слід укладати безпосередньо на утеплювач. Необхідно зберегти вентиляційний зазор у розмірі 30-40 мм. Це зумовлено недостатньою паропроникністю плівки, яка не здатна повністю відводити вологу. Тому необхідний покрівельний пиріг із подвійним вентиляційним зазором. Перший зазор розташовується між покрівельним матеріалом і лицьовим боком гідроізоляції, а другий – між поверхнею мінеральної вати та виворітним боком гідроізоляційної плівки. Це накладає певні обмеження:

Неможливе створення складних конфігурацій даху.
Утеплювач, поверхнею якого проникає протяг, втрачає до 10% своєї ефективності (зі 100 мм працюють тільки 90 мм).

Супердифузійну мембрану можна укладати безпосередньо на утеплювач, що дає змогу створювати дахи будь-якої конфігурації.

Якщо у вас виникли конкретні запитання щодо властивостей і вибору матеріалу для покрівельної гідроізоляції, не соромтеся звертатися в чат або телефонувати під час читання статті.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ ХОЛОДНОГО ГОРИЩА

Здається, що гідроізоляція не потрібна там, де немає утеплювача, – адже відсутність проблем з утепленням передбачає відсутність негараздів, чи не так? Однак тут виникає проблема конденсації. На ілюстрації, що додається, показано відмінності у фізичних процесах між горищами з утепленням і без. На малюнку представлено холодне горище навіть без системи вентиляції, що є повним порушенням усіх норм.

Однак, якщо правильно налаштувати вентиляцію, створивши вентиляційний зазор, і встановити софіти з отворами з боку карниза, це вже приносить значні користі, знижуючи кількість конденсату. Але якщо додати сюди гідроізоляцію, проблеми з вологістю на горищі можуть бути вирішені раз і назавжди. Особливо важливо це для дахів з металевої черепиці або профільованого листа. Крапельки вологи, що регулярно з’являються на внутрішній поверхні металу, зрештою призведуть до утворення іржі. З огляду на те, що товщина металу становить всього 0,4-0,5 мм, термін служби даху з металочерепиці може скоротитися на третину.

Структура гідроізоляції холодного горища представлена на наведеній нижче ілюстрації. Плівка кріпиться до обрешітки між внутрішньою стороною покрівлі, а між поверхнею плівки і внутрішньою стороною покрівлі утворюється вентиляційний зазор. Він необхідний для того, щоб волога, яка потрапила на гідроізоляцію або внутрішню частину покрівлі, могла швидко випаруватися.

Для неутеплених горищ підходить плівка з мікроперфорацією, як, наприклад, класичний Гідробар’єр від Juta. Однак, існує ще один чудовий матеріал, про який уже згадували – це Антиконденсат.

На поверхні цього матеріалу є додатковий ворсистий шар, здатний накопичити й утримати в собі до 200 грам води на квадратний метр. Кріпити плівку Антиконденсат слід так, щоб ворсистий шар був звернений всередину горища. Це своєрідний матеріал «три в одному»: паробар’єр, гідроізоляція і накопичувач. Тепле повітря піднімається ближче до покрівлі, і Антиконденсат не пропускає пару, не даючи вологому повітрю пройти далі. Однак гідроізоляційний шар створює кордон з різницею температур, і конденсат випадає прямо на ворсистому шарі, де він вбирається.

У разі протікання з боку покрівлі ловить вологу гладкий і непроникний для води бік плівки. Антиконденсат може застосовуватися і для утеплених дахів, замінюючи гідробар’єрну плівку, але знадобиться трохи більший внутрішній проміжок між утеплювачем і поверхнею поглинаючого шару. Це має сенс, коли вимоги до міцності і щільності гідроізоляції особливо високі, оскільки Антиконденсат щільніший і міцніший за стандартний Гідробар’єр.

Ціна гідроізоляції типу Антиконденсат вища порівняно зі звичайними плівками. Однак заміна покрівлі все одно обходиться в кілька разів дорожче.

ЯК ОБРАТИ ГІДРОІЗОЛЯЦІЮ – ПОРІВНЯННЯ ПЛІВОК ТА МЕМБРАН

Обидва різновиди гідроізоляції мають свої переваги та недоліки. У той час як основною перевагою гідробар’єрної плівки є її низька ціна, яку слід розглянути більш детально. Для цього звернемося до порівняльної таблиці.

Характеристики покрівельної гідроізоляції	Гідроізоляційна плівка	Супердифузійна мембрана
Паропроникність	обмежена, пропускає близько 30-40 г / м2 / 24	Дуже висока, від 1000 до 3000 г / м2 / 24 через що відпадає потреба в подвійному зазорі
Водонепроникність	W2 – затримує не менше 50% води на поверхні впродовж доби	W1 – затримує 100% води на поверхні
Міцність на розтягування поздовжнє/поперечне	в середньому 250/240 Н/мм	в середньому 260/180 Н/мм
Складність монтажу	Висока – обов’язковий подвійний вентиляційний зазор та монтаж з натягом, щоб плівка не провисала і не торкалась утеплювача	Низька – не потрібен подвійний зазор, можна укладати на утеплювач, на покрівельні конструкції під будь-якими кутами, з будь-яким натягом (у розумних межах)
Ціна	від помірної до низької в залежності від бренду	Висока, особливо на мембрани європейських брендів

ЦІНА ГІДРОІЗОЛЯЦІЇ. ЧОМУ ТАКА РІЗНИЦЯ НА МАТЕРІАЛИ ОДНОГО КЛАСУ

Річ у тім, що практично всі переваги і характеристики плівок і мембран, які ми розглядали раніше, повністю відповідають продукції європейських брендів, таких як Чехія, Польща тощо. Турецькі або китайські матеріали, навпаки, не завжди декларують всі свої властивості, а ті, що вказані, не завжди відповідають реальності.

Ціна покрівельної гідроізоляції залежить від кількох факторів:

Характеристик і реальної відповідності матеріалу заявленим параметрам. Китайські, корейські та турецькі плівки для гідроізоляції не завжди відповідають заявленим параметрам, іноді навіть мають менший метраж у рулоні.
Вкладень у розробку та випробування. Не всі бренди проводять повний спектр випробувань гідроізоляції. Наприклад, тільки Juta з європейських брендів вказує в характеристиках покрівельної гідроізоляції такі важливі показники, як висота водяного стовпа, проникність для повітряного потоку і опір проникненню води.
Логістики та конкуренції на ринку. Перевага завжди у гідроізоляції, яка поставляється і завозиться регулярно, з наявністю складського запасу у дилерів на території. Навіть коливання курсу валют впливають на ціну менше, якщо є розгалужена мережа представництв зі значним складським запасом покрівельної гідроізоляції.

Покрівельна гідроізоляція - що вибрати під конкретні умови

Тут ми не будемо обговорювати плоскі покрівлі з наплавлюваним бітумним покриттям або ПВХ мембрану. Замість цього, розглянемо класичну скатну покрівлю під металочерепицею. Проте, ці рекомендації щодо застосування покрівельної гідроізоляції також підходять для дахів з бітумною черепицею.

Тип покрівлі	Гідроізоляційні плівки	Супердифузійні мембрани
Проста двускатна покрівля – холодна	Оптимально HYDROBARRIER, краще ANTICONDENSATE, але він дорожчий	Можливо, але невиправдано дорого
Проста двускатна покрівля – утеплена	HYDROBARRIER або ANTICONDENSATE	Краще мембрану, тепловтрати будуть менші і можливо зекономити
Чотирьохскатна або більш складна покрівля – утеплена	не рекомендується, адже неможливо витримати норми щодо подвійного зазору і правильної вентиляції	оптимально мембрану, адже її можна укладати де завгодно, як завгодно, на гребнях, розжолобках, еркерах тощо

Що ще потрібно для монтажу гідроізоляції покрівельного простору

Йдеться про спеціальні стрічки, призначені для склеювання гідроізоляційних плівок і мембран між собою, а також для приклеювання до суміжних стін. Вони також використовуються для забивання проколів, порізів і проходів димоходів і вентиляційних труб через покрівельну гідроізоляцію.

Існує кілька видів спеціалізованих стрічок для покрівельної гідроізоляції:

Двосторонні стрічки з бутилкаучуку, такі як тип К-2 або аналогічні, які застосовуються для склеювання поліетиленових та інших гладких поверхонь між собою. Вони підходять для закладання примикань. Однак для пористих і шорстких поверхонь необхідно попередньо обробити їх шліфуванням і покриттям ґрунтом, щоб отримати рівну поверхню. Ці стрічки не підходять для супердифузійних мембран і ворсистих матеріалів.
Односторонні металізовані стрічки, як-от тип АЛ-1, чудово підходять для забивання порізів і проколів у гідроізоляції, включно з місцями кріплення плівки до крокв скобами або цвяхами. Вони також ефективно герметизують повітроводи та інші комунікації, що проходять через покрівлю.
Односторонні універсальні клейкі стрічки на акриловій основі, як-от тип М-1, придатні для склеювання супердифузійних мембран між собою і закладення примикань. Вони також можуть використовуватися для плівок, але їхня ціна вища порівняно зі стрічками з бутилкаучуку, тому їхнє застосування для гідроізоляційних плівок обмежене.
Двосторонні клейкі стрічки з акриловим шаром, наприклад, тип М-2, також використовуються для склеювання гідроізоляційних мембран між собою і для обробки примикань.

Чого не можна робити, або «дорогі» помилки монтажу покрівельної паро- і гідроізоляції

Навіть найякісніші матеріали для паро- і гідроізоляції не пробачають помилок у їхньому монтажі. Давайте докладніше розберемо найбільш серйозні проблеми, виправити які надзвичайно складно.

Утворення конденсату на внутрішньому боці пароізоляції часто відбувається через неправильно розраховану товщину покрівельного утеплювача. За достатньої товщини і правильного укладання, точка роси має опинятися всередині мінеральної вати, а не на пароізоляції. Поява конденсату призводить до збитків, коли вода капає і потрапляє на крокви і балки, що сприяє утворенню містків холоду. Для клімату центральної України, мінімальна товщина вати становить 250 мм, а для житлової мансарди – 300 мм або краще 350 мм.
Нещільне приєднання пароізоляції та гідроізоляції до будівельних конструкцій, особливо на периметрі мауерлата і біля фронтонів, може призвести до потрапляння вологого повітря всередину утеплювача і утворення конденсату. Розриви вимагають уважної корекції, щоб запобігти промерзанню.
Пошкодження паро- і гідроізоляції під час монтажу, як-от порізи та проколи, потребують уважного ремонту, використовуючи клейкі стрічки.
Провисання гідроізоляції і неправильні зазори між пароізоляцією та утеплювачем можуть призвести до проникнення вологи і утворення містків холоду. Виявлення та усунення таких дефектів є складним і дорогим завданням.

Будьте уважні на етапі монтажу покрівельної гідроізоляції, щоб уникнути серйозних проблем у майбутньому. Сподіваємося, що ця інформація була корисною, і також рекомендуємо ознайомитися зі статтею про утеплення фасадів під обшивку сайдингом.